ВІЛ-СТАТУС (лат. status), мед., — характеристика наявності чи відсутності ВІЛ в організмі людини.

Об’єктивно ВІЛ-статус може бути або позитивним (за наявності в організмі ВІЛ), або негативним (за відсутності в організмі ВІЛ), але фактично оперувати поняттям ВІЛ-статусу можна, лише виходячи з результатів аналізу (аналізів) на ВІЛ, із чого випливає дещо відмінна класифікація ВІЛ-статусів, виправдана з точки зору практичного застосування:

ВІЛ-позитивні люди — особи, яким офіційно встановлено діагноз «ВІЛ-інфекція» (використовується також рівнозначний термін «ВІЛ-інфіковані люди», який є менш прийнятним із позицій політкоректності; термін «ВІЛ-позитивна людина» є більш прийнятним для публічного та соціального контексту, термін «ВІЛ-інфікована людина» — для медичного).

Умовно ВІЛ-позитивні люди — особи, в організмі яких шляхом первинної діагностики виявлено антитіла до ВІЛ, але діагноз ВІЛ-інфекції офіційно не встановлений (умовно ВІЛ-позитивні люди можуть виявитися ВІЛ-негативними після проведення підтверджувального аналізу на антитіла до ВІЛ).

ВІЛ-негативні люди — особи, в організмі яких шляхом відомих тестувань на ВІЛ-інфекцію протягом останніх шести календарних місяців не виявлено антитіл до ВІЛ (такі люди можуть бути об’єктивно ВІЛ-позитивними завдяки «періоду вікна» або через інфікування ВІЛ після останнього тестування на антитіла до ВІЛ протягом наступних за тестуванням шести місяців).

Люди з невизначеним ВІЛ-статусом — особи, які взагалі не тестувалися на ВІЛ, та ті, після останнього тестування яких на ВІЛ минуло більше шести календарних місяців (зрозуміло, що люди з невизначеним ВІЛ-статусом можуть бути об’єктивно як ВІЛ-негативними, так і ВІЛ-негативними).